Реконструкція вуха

Реконструкція зовнішнього вуха

Вважається однією з найбільш складних процедур в пластичній хірургії. Це тривалий та стадійний процес, що потребує точного планування та тісної співпраці між пацієнтом та доктором Слоссером. Цей вид оперативного втручання виконується трьом основним групам:

- Пацієнти, котрим при народженні виявлено порушення розвитку вуха (Анотія чи мікротія);

- Пацієнти, що втратили форму вуха через травму, онкологічне чи інше захворювання;

- Пацієнти, котрим проведене не успішне оперативне втручання з приводу реконструкції вуха.

На сьогоднішній день існує три концептуально відмінні варіанти реконструкції:

• Реконструкція за допомогою власних тканин;
• Відновлення за допомогою вушного імпланта;
• Не хірургічне відновлення за допомогою вушного протезу, що приховає дефект;

Звісно кожна техніка має свої переваги та недоліки. В нашій клініці в Києві ми пропонуємо виконувати реконструкцію вуха за допомогою власних тканин (реберний хрящ). Оскільки дана техніка дозволяє отримати максимально природній рельєф вуха та довготривалий результат. Перевагою використання вушних імплантів є значне зниження тривалості оперативного втручання та менша травма тканин, оскільки не проводиться забір реберного хряща. З іншого боку більшість хірургів відмовляються від даної техніки, оскільки використання імпланта при реконструкції супроводжується значним ризиком його запалення та екструзії (випадіння) навіть при мінімальних травмах. Саме з причин низької надійності, ми не використовуємо дану техніку. Використання протезів також не дає високий рівень задоволення пацієнтів, оскільки протез не може забезпечити створення природніх форм та кольору і вимагає щоденного догляду. Також використання протезів у дітей рекомендують з 8 років.

Реконструкція вуха при Мікротії та Анотії

Що таке мікротія?

Мікротія - це вроджена деформація зовнішнього вуха. В перекладі з грецької означає «Мале вухо». Частота виникнення: близько одного випадку з кожних 6 тис новонароджених, 10 % дітей мають двобічну патологію. Більш важкі ступені мікротії що характеризуються звуженням або атрезією слухового каналу , також мають супутнє порушення слуху. Причина виникнення мікротії достеменно не вивчена. Як правило вона не успадковується генетично, за вийнятком синдрому Трекера-Колліна. Також варто відзначити що від 20 до 60 % дітей з даною патологією мають супутні патології та потребують додаткового обстеження. Найчастіше мікротія комбінується з порушенням розвитку нижньої щелепи та виличних дуг. Вроджені аномалії розвитку вуха є найчастішою причиною реконструкції вуха.

На сьогоднішій день існує кілька варіантів класифікації дефектів, найчастіше порушення розвитку вух класифікують :

Мікротія I типу: вухо менше за розміром але наявні всі структурні одиниці вуха та зовнішній слуховий каналом;

Мікротія II типу: як правило відсутня верхня частина вуха та спостерігається дефіцит проекції. Зазвичай слуховий прохід стенозований чи спостерігається атрезія слухового каналу;

Мікротія III типу: повна відсутність слухового каналу та наяність лише недорозвиненої мочки вуха,

Мікротія типу IV (Анотія): Повна відсутність слухового каналу та вушної раковини.

Перед плануванням оперативного втручання необхідно пройти наступні обстеження:

Аудіологічне тестування для оцінки звукового порогу та визначення можливого провідникового порушення слуху

КТ для візуалізації темпоральних кісток та структур внутрішнього вуха та подальшого створення 3Д моделі вуха

МРТ – потрібне в деяких випадках для візуалізації ходу лицевого нерва та темпоральних судин, оскільки їх нормальна анатомія часто порушена при мікротії;

Для отримання оптимального результату хірург повинен враховувати 3 базові принципи :

1. Правильне розташування майбутнього вуха;
2. Використання тканин з хорошим кровопостачанням;
3. Створення анатомічно правильної хрящової рамки відповідно до пропорцій пацієнта;

Як відбувається оперативне втручання ?

В залежності від стадії – різниться лікування.

При мікротії 1 типу як правило не потрібно проводити забір реберного хряща, хірург проводить відновлення за допомогою місцевих тканин. Шляхом ремоделювання існуючих хрящів створюється правильна анатомічна форма. Можливе виконання даної операції під місцевою анестезією.

При мікротії 2 типу хірург як правило виконує забір лише вільного (флотуючого ) ребра та в подальшому формує відсутні структури, в деяких випадках для цього необхідно кілька оперативних втручань. Тривалість оперативного втручання 3-4 год та подальше спостереження в клініці до 2 діб.

При мікротіях 3-4 типу реконструкція відбувається в два етапи . Під час першого етапу доктор Слоссер виконує ретельну розмітку та формування «кишені» для змодельованого хряща, після цього хірург виконує забір реберного хряща та за попередньо визначеними розмірами моделює каркас майбутнього вуха. В подальшому хірург встановлює каркас в раніше визначене місце та ушиває тканини. Це оперативне втручання триває 4-5 год та вимагає перебування в клініці близько 2-3 діб.

Другий етап реконструкції планується не раніше ніж через 6 місяців. Під час операції відбувається від’єднання каркасу від поверхні, щоб створити природню проекцію вуха. Задня поверхня вуха вкривається шкірним клаптем. Дана операція триває 2-3 год та вимагає перебування пацієнта в клініці до 2-х діб.

Реконструкція вуха внаслідок травм чи онкологічних захворювань

Найчастішими варіантами травм вух є :

• Укуси тварин та людей
• Механічна травма
• Термічна травма (опіки та обмороження )

Онкологічні захворювання зовнішнього вуха трапляються рідко, частіше реконструкція вуха відбувається в наслідок видалення новоутворення навколишніх ділянок.

Варто зазначити, що в даних випадках не існує універсального варіанту реконструкції. Доктор Слоссер планує оперативне втручання відштовхуючись від об’єму втрачених тканин та механізму травми. Проте, принципи реконструкції залишаються аналогічні тим, що застосовуються при реконструкції вроджених дефектів вуха. Незначні за розміром та дефіцитом тканин рани – відновлюються за допомогою маніпуляцій лише в ділянці ураженого вуха чи забором додаткового матеріалу з іншого вуха. В разі великих дефектів чи повної відсутності вуха, тактика оперативного втручання ідентична тій, що використовується при мікротії 3 та 4 типу . Фактором, що значно ускладнює оперативне втручання є те, що хірург працює з пошкодженими та можливо інфікованими тканинами, в яких існує порушення кровопостачання. На відміну від реконструкції вроджених аномалій розвитку, при яких до моменту реконструкції – тканини є не пошкодженими.

Часті запитання:

Які ускладнення найчастіше виникають при реконструкції вуха?

Гематома – рідкісне ускладнення близько 0,5 %, адекватне дренування вирішує дану проблему;

Інфікування рани – варто відміти, що може виникати як в ранньому так і пізньому післяопераційному періоді, виникає приблизно в 1% пацієнтів. При виявленні симптомів інфікування чи запалення (біль, жар, почервоніння, виділення в ділянці вуха) – варто одразу звернутись до лікаря.

Некроз шкірного клаптя – залежить від багатьох факторів, проте правильна техніка оперативного втручання та застосування щадних пов’язок дозволяють мінімізувати дане ускладнення.

Резорбція (розсмоктування ) хряща – виникає через недостатнє кровопостачання та дефіцит необхідних речовин для функціонування хряща. Як наслідок в подальшому пацієнти можуть скаржитись на відсутність бажаного рельєфу вуха.

Чи потрібна специфічна реабілітація після реконструкції?

Ні, правильний догляд за післяопераційною раною, мінімізація травм та носіння захисної пов’язки дозволять досягти оптимального результату.

Чи покращиться слух дитини після операції?

В разі наявності стенозу та атрезії слухового ходу, після його реконструкції пацієнти як правило відмічають покращення слуху.

Чи можу я бути донором хрящів для моєї дитини?

Теоретично – так, але це не має практичного застосування. В разі імплантації чужорідного біологічного матеріалу, ваша дитина повинна пожиттєво приймати імуносупресивну терапію. Це має значно більше негативних ефектів, ніж додаткова травма пов’язана з забором хрящової тканини.

Як можливо компенсувати асиметрію обличчя при мікротії?
При значній асиметрії обличчя існує кілька варіантів для корекції: використання імплантів, введення власних жирових клітин (ліпофілінг) чи філерів.

Який шрам залишається після забору реберного хряща?

Залежить від об’єму матеріалу, що потрібен для забору, як правило після забору залишається рубець довжиною близько 10 см та шириною 1-3 мм.

Які види імплантатів вуха існують?

Найчастіше використовують імплантати пористого поліетилену MEDPOR також застосовують імплантати виготовлені з твердого силікону.

В якому віці варто проводити оперативне втручання дітям з мікротією?

Ми рекомендуємо проведення операцій у віці 6 років, що дозволяє отримати кінцевий результат перед початком шкільного навчання. Тим самим дитина уникає появи можливих комплексів та проблем пов’язаних з взаємодією у соціумі.

Чи потрібно проводити реконструкцію вуха моїй дитині, якщо вона не бачить в цьому проблеми та цілком щаслива?

В разі якщо дитина не відчуває жодного дискомфорту, ми рекомендуємо відмовитись від оперативного втручання. Також для прийняття рішення вам може допомогти спілкування з сім’ями котрі мають схожий досвід. Але при появі комплексів у дитини з цього приводу – рекомендуємо спілкування з психологом та вирішення питання про подальшу реконструкцію.