Усунення рубців на обличчі за допомогою ліпофілінга

Основним принципом пластичної та реконструктивної хірургії є заміна подібного на подібне для поліпшення зовнішнього вигляду пацієнта, функцій органів і шкіри. У разі втрати або рубцювання підшкірних тканин ідеальною заміною є жирова тканина. Пересадку жирової тканини вперше здійснив німецький лікар Франц Нойбер в 1893 році. Він використав невеликий клапоть жиру з плеча для нарощування ділянки на щоці пацієнта, у якого була велика ямка, викликана туберкульозним запаленням кістки. У 1895 році інший німецький лікар, доктор Карл Черні, провів перше задокументоване збільшення грудей, коли він трансплантував жирову тканину з поперекової області пацієнтки для усунення дефекту грудей. З того часу методика значно еволюціонувала. У наші дні ліпофілінг є рутинною безпечною хірургічною процедурою.

Міжнародні дослідження з ліпофілінгу рубців

Традиційний ліпофілінг — це усталений підхід до корекції широкого спектра дефектів контуру м'яких тканин. Однак протягом багатьох років лікарі досліджують потенційний вплив цієї пластичної операції на верхні шари тканини, включно з якістю і зовнішнім виглядом шкіри і рубцевої тканини. У 2007 році провідні пластичні хірурги Сардесай і Мур оцінили вплив підшкірної жирової трансплантації на стан лицьових шрамів, які утворилися у строк до 1 року. Використовуючи інструменти суб'єктивної й об'єктивної оцінки рубців, лікарі виявили, що трансплантація жиру покращує еластичність шкіри, сприйняття пацієнтом і дослідником товщини і жорсткості рубця. У наступному році Клінгер разом з іншими дослідниками повідомили про невелику серію випадків, у яких документально підтверджено поліпшення якості рубців від опіків, а гістологічні дослідження показали локальну гіперваскуляризацію і гіперплазію дерми. Моджаллал із командою продемонстрували неосинтез колагенових волокон і подальше потовщення дерми на мишах після підшкірної ін'єкції жирової тканини людини.

Незважаючи на не до кінця вивчений механізм дії, результати вищезазначених публікацій були підкріплені подальшими дослідженнями, у яких описувалося поліпшення якості рубців різного походження. Найчастіше ці дослідження викликали прямий і/або непрямий механістичний ефект, опосередкований клітинами стромальної судинної фракції жирової тканини, включно з передбачуваними популяціями мезенхімальних стовбурових клітин (здатні трансформуватися в різні типи зрілих клітин). Такі стовбурові клітини мають ангіогенні (формування нових кровоносних судин), антиапоптичні (запобігають руйнуванню клітин), імуномодулюючі та паракринні (сприяють процесу регенерації) властивості.

Особливості усунення рубців на обличчі за допомогою ліпофілінга

Як показали дослідження, аспірований жир містить мезенхімальні стовбурові клітини, які є факторами росту для судинного ендотелію і ангіогенезу. Жир стовбурових клітин відіграє свою роль у процесі відновлення щільності судин, процесі грануляції і збільшення товщини колагену. Автори досліджень відзначили покращення якості рубця у всіх випадках: колір, товщина, зменшилися такі порушення, як біль і посилена шкірна мікроциркуляція. Ліпофілінг рубця представляють як чудову методику, яка використовується для прирослих рубців після трахеотомії, для скарифікованих і втягнутих рубців. Однак, автори не рекомендують цю методику для видалення рубців від злоякісних пухлин на обличчі через наявність факторів росту, що містяться у впорскуваному жирі.

Існують розбіжності між дослідниками щодо ліпофілінга рубців після онкологічної хірургії. Це пов'язано з побоюваннями, пов'язаними з можливою стимуляцією початку рецидиву через регенеративні властивості жирових клітин. Однак наразі переконливих доказів щодо цього немає. Ба більше, проведені досі дослідження відновлених грудей у ​​пацієнтів, які одужали після лікування онкології, не було виявлено збільшення частоти місцевих рецидивів. Деякі автори описують заходи безпеки, виконуючи точну візуалізацію до і після процедури ліпотрансплантації, з біопсією підозрілих уражень, а також збільшуючи часовий інтервал між видаленням пухлини і ліпофілінгом при агресивних, поширених злоякісних новоутвореннях. Проте необхідні додаткові дослідження з тривалим періодом спостереження для підтвердження результатів, особливо щодо реконструкції раку голови і шиї.