Чи можлива повна трансплантація обличчя в Україні?

У медичній практиці відомо безліч випадків каліцтв особи, хвороб, травм та вроджених вад, при яких пластична хірургія не в змозі вирішити проблему відомими способами.

Француженка Ізабель Дінуар - перша жінка, якій була виконана операція з часткової пересадки обличчя.

Операція була проведена 27 листопада 2005 року щелепно-лицьовими хірургами Бернардом Девашелем і Жан-Мішелем Дубернардом в Ам'єні, Франція. Обличчя жінки було спотворене після укусів собаки. Ніс, підборіддя і рот виявилися пошкодженими настільки, що лікарі виключили можливість пластичної реконструкції. Замість цього вони запропонували провести першу в історії операцію з трансплантації обличчя.

Для трансплантації використовували повношаровий клапоть з шкірного покриву і м'язи обличчя жінки-донора, яка перебувала в стані клінічної смерті. Через тиждень після операції пацієнтка приймала їжу через рот, а через 2 місяці змогла посміхнутися. Операція з пересадки обличчя стала справжнім подарунком долі для покаліченою жінки, а нове життя тільки почалася. Нажаль, в 2016 Ізабель померла від раку через імуносупрессівной терапії.

Перша повна трансплантація обличчя була проведена вже в 2010 році в Іспанії. Проведенню цієї складної пластичної операції передували запеклі суперечки про етичність. Ще в 2002 році вийшла стаття в поважному хірургічному журналі Lancet, де професор Пітер Батлер з Королівської безкоштовної лікарні вперше запропонував цей підхід при лікуванні людей з спотворення обличчя.

Повна пересадка обличчя це зазвичай багатогодинна операція, в якій бере участь великі команди пластичних хірургів 25, 30 і більше осіб. Одночасно відбувається забір трансплантата у донора, якого завчасно готують маску- зліпок з силікону, щоб закрити той дефект, який залишається після вилучення тканин обличчя. Інша команда готує особа пацієнта реципієнта.

З точки зору самої хірургічної техніки - це не найскладніша пластична операція. Набагато складніше підготовка до пересадки обличчя і післяопераційний догляд і реабілітація пацієнта. Підготовка до пересадки обличчя у перших команд займала роки. Це була та мікрохірургічна тренування і препарування на трупах, на собаках. А післяопераційний період складний як і для реабілітологів, так і для пацієнта, який буде довічно приймати іммунносупресівную терапію.

Саме тому повну пересадку обличчя можна сміливо віднести до найдорожчої пластичної операції. Дозволити її можуть собі країни з розвиненою економікою, відмінною хірургічної школою і .... мають зайві пару мільйонів доларів в бюджеті. Пересадка особи це іміджева операція, це репутація системи охорони здоров'я.

На сьогодні перелік країн, де проводили пересадку обличчя можна порахувати на пальцях. Це мені нагадує список країн, що мають власні космічні програми

• США
• Іспанія
• Китай
• Італія
• Туреччина
• Франція
• Канада
• Бельгія
• Польща

і все. А в Україні це неможливо не тому, що технічно це неможливо. А тому, що юридично немає правових норм і немає зайвих грошей на подібні операції. Як втім немає до сих пір і пластичної хірургії.