Слово «наркоз» досі викликає у багатьох пацієнтів тривогу. Люди бояться не прокинутися, відчути біль під час операції, прокинутися посеред операції або важко перенести вихід із наркозу. Частина цих страхів сформувалася ще тоді, коли можливості анестезіології були значно обмеженими. Сучасна анестезія стала набагато точнішою, а безпека пацієнта сьогодні є одним із головних завдань анестезіолога.
Водночас говорити, що анестезія абсолютно безпечна, було б неправильно. Як і будь-яке медичне лікування, вона має ризики. Але для здорової людини, яка проходить планову операцію, сучасна анестезія загалом є дуже безпечною, а її ризики можна значною мірою оцінити та контролювати.
Анестезія потрібна для того, щоб людина не відчувала болю та інших неприємних відчуттів під час операції. І це не обов'язково означає повну втрату свідомості.
Існує кілька основних видів анестезії. Місцева анестезія знеболює невелику ділянку тіла, регіонарна блокує біль у більшій частині тіла, а седація допомагає пацієнтові розслабитися і стати сонливим. Загальна анестезія спричиняє глибокий соноподібний стан, під час якого людина непритомна і не відчуває болю.
Який саме метод буде використано, залежить від виду операції, стану здоров'я пацієнта, можливих ризиків та особливостей конкретної ситуації.
У сучасній медицині анестезіолог відповідає не лише за те, щоб пацієнт спав. Він оцінює стан людини до операції, підбирає препарати, стежить за життєво важливими показниками під час операції та контролює стан пацієнта під час пробудження.
На консультації перед операцією я часто бачу, що страх анестезії складається з кількох різних побоювань. Пацієнт може боятися самої втрати свідомості, можливого болю, нудоти після пробудження або того, що організм не витримає препаратів.
Найчастіше запитання зводяться до таких:
На всі ці питання немає однієї універсальної відповіді, оскільки ризик залежить від віку, стану здоров'я, виду операції, препаратів, які приймає людина, та конкретної техніки анестезії. Саме тому перед плановою операцією анестезіолог збирає детальну інформацію про пацієнта.
За останні десятиліття змінилися не лише препарати. Значно вдосконалилися методи контролю стану пацієнта, обладнання та підготовка лікарів-анестезіологів. Під час загальної анестезії лікар постійно контролює стан пацієнта. Це не ситуація, коли людині просто вводять препарат, а потім чекають, поки вона прокинеться.
Анестезіолог стежить за показниками, які дозволяють оцінювати роботу основних систем організму, і за потреби змінює дозування препаратів. Він перебуває поруч із пацієнтом протягом операції та контролює його стан у післяопераційній палаті до повного пробудження.
Саме це принципово відрізняє сучасну анестезію від того, що багато людей уявляють під словом «наркоз».

Це один із найпоширеніших страхів, і він заслуговує на чесну відповідь. Так, серйозні ускладнення, включно із загрозою життю, теоретично можливі. Але їхня ймовірність залежить від багатьох чинників і значною мірою визначається не самим фактом застосування анестезії, а загальним станом пацієнта, видом та складністю операції.
У пацієнта, який проходить планову операцію, ризики можуть бути значно нижчими, ніж у людини з тяжкими захворюваннями або в пацієнта, якому потрібна невідкладна операція.
Випадкове усвідомлення під час загальної анестезії можливе, але це дуже рідкісне явище.
За даними Royal College of Anaesthetists, приблизно 5 із 100 000 пацієнтів можуть на короткий час відчути усвідомлення під час загальної анестезії. У більшості таких випадків це відбувається на початку або наприкінці анестезії, а не в середині операції.
Ризик може бути вищим за певних обставин, зокрема під час невідкладних операцій, у тяжкохворих пацієнтів або при використанні препаратів, що розслаблюють м'язи. У таких ситуаціях анестезіолог використовує додаткові методи контролю глибини анестезії.
Важливо також розрізняти випадкове усвідомлення під час операції та сон або спогади про період пробудження. Якщо людина пам'ятає розмову в післяопераційній палаті або бачила сон, це саме по собі не означає, що вона прокидалася під час операції.
Під час загальної анестезії пацієнт перебуває у стані несвідомості й не відчуває болю. Препарати для анестезії та знеболення підбирають залежно від операції та індивідуальних потреб людини.
Але важливо розділяти анестезію та післяопераційне знеболення. Коли людина прокидається, дія частини препаратів поступово минає. Тому ще до операції анестезіолог планує, як контролюватиметься біль після неї.
Сучасний підхід полягає не в тому, щоб чекати появи сильного болю, а в тому, щоб заздалегідь передбачити потребу в знеболюванні.
Пробудження після загальної анестезії у більшості людей відбувається поступово. Можуть виникати сонливість, слабкість, нудота, озноб, сухість у роті або біль у горлі.
Біль у горлі часто пов'язаний не безпосередньо з анестетиком, а з обладнанням, яке використовується для забезпечення дихання під час операції. Більшість звичайних побічних ефектів не є тривалими, однак їхня ймовірність залежить від конкретної людини та виду операції.
Підготовка до операції має значення не менше, ніж сам вибір препарату.
Перед анестезією потрібно чесно розповісти лікарю про всі ліки, харчові добавки, алкоголь, алергічні реакції та інші речовини, які ви вживаєте. Не варто приховувати навіть те, що здається неважливим. Наприклад, інформація про регулярне вживання алкоголю або певних препаратів може впливати на вибір і дозування анестетиків.
Також потрібно повідомити анестезіолога про попередній досвід анестезії, якщо він був. Якщо раніше виникали нудота, алергічна реакція, проблеми з диханням або інші ускладнення, лікар повинен знати про це до операції.
Окреме значення має дотримання рекомендацій щодо голодування. Час, протягом якого не можна їсти або пити перед операцією, визначає медична команда залежно від ситуації. Самостійно змінювати ці рекомендації не варто.
Пацієнт часто сприймає анестезіолога як лікаря, якого бачить безпосередньо перед введенням препарату. Насправді його робота починається значно раніше.
До операції анестезіолог оцінює стан здоров'я, можливі ризики та препарати, які приймає пацієнт. Якщо існують різні варіанти анестезії, лікар пояснює їхні переваги та можливі ризики. Після цього разом із пацієнтом визначається план анестезії та знеболення після операції.
Під час операції завдання анестезіолога полягає не просто в тому, щоб підтримувати сон. Він постійно стежить за станом людини, коригує анестезію та реагує на зміни.
Після завершення операції контроль не припиняється. Пацієнта спостерігають у післяопераційній зоні до того моменту, коли він достатньо прокинеться і його стан буде стабільним.
|
Вид анестезії |
Що відчуває пацієнт |
Коли може застосовуватися |
|
Загальна |
Пацієнт непритомний і не відчуває болю |
Для операцій, під час яких потрібна повна втрата свідомості |
|
Регіонарна |
Знеболюється велика або глибока ділянка тіла; пацієнт може залишатися при свідомості або отримувати седацію |
Для операцій, де можна знеболити певну ділянку тіла |
|
Місцева |
Людина залишається при свідомості, але конкретна невелика ділянка втрачає чутливість |
Для невеликих операцій і процедур |
|
Седація |
Пацієнт сонливий і розслаблений, але не обов'язково повністю непритомний |
Часто поєднується з місцевою або регіонарною анестезією |
Вибір залежить не від того, який метод «кращий» загалом, а від конкретної операції, стану здоров'я та індивідуальних ризиків пацієнта.
Так, у деяких випадках це можливо і навіть є бажаним.
Наприклад, місцева або регіонарна анестезія дозволяє залишатися при свідомості, не відчуваючи болю. За потреби лікар може додати седацію, щоб пацієнт був розслабленим і сонливим.
Але це не означає, що пацієнт обов'язково чутиме або пам'ятатиме все, що відбувалося під час операції. Глибина седації може бути різною.
Серйозна алергічна реакція, або анафілаксія, під час загальної анестезії можлива, але трапляється рідко. За даними Royal College of Anaesthetists, анафілаксія виникає приблизно в одному випадку на 10 000 анестезій.
При цьому реакцію може спричинити не лише сам анестетик. Під час операції використовують різні препарати, зокрема антибіотики, міорелаксанти та інші засоби.
Саме тому важливо повідомити лікаря про всі відомі алергії та попередні реакції на ліки. Анестезіолог стежить за станом пацієнта і в разі алергічної реакції може негайно розпочати лікування.
Іноді пацієнти думають, що інформація про алкоголь, заспокійливі препарати, снодійні або інші речовини може вплинути на рішення лікаря щодо операції. Насправді ця інформація потрібна насамперед для безпеки.
Організм може реагувати на анестетики по-різному залежно від того, які речовини людина регулярно вживає. Анестезіологу потрібно знати це заздалегідь, щоб правильно оцінити потребу в препаратах і можливі ризики.
Так само важливо повідомити про всі постійні ліки. Не потрібно самостійно скасовувати їх перед операцією. Які препарати потрібно прийняти, а які тимчасово припинити, визначає лікар.
Хороша консультація перед операцією не повинна зводитися до фрази «не хвилюйтеся, все буде добре».
Пацієнт має право розуміти, який вид анестезії планується, чому обраний саме він, які ризики актуальні саме для нього та як буде контролюватися стан під час операції.
Я рекомендую не соромитися ставити запитання. Анестезіолог має пояснити план зрозумілою мовою та обговорити з пацієнтом суттєві саме для нього ризики.
Страх перед наркозом зрозумілий. Людина передає контроль над своїм станом лікарям і на певний час втрачає свідомість. Проте сучасна анестезія вже давно не зводиться до того, щоб просто «приспати» пацієнта.
Це окрема галузь медицини зі своїми методами, препаратами, обладнанням і системою контролю. Анестезіолог оцінює пацієнта до операції, підбирає план анестезії, постійно стежить за його станом під час операції та контролює пробудження.
Тому я б радив пацієнтам не намагатися переконати себе, що «боятися взагалі нічого». Значно корисніше отримати достовірну інформацію, розповісти лікарю про стан свого здоров'я та всі препарати, які ви приймаєте, і відкрито обговорити те, що вас турбує.
Сучасна анестезія не є абсолютно безризиковою. Але для більшості пацієнтів, які проходять планову операцію, це добре контрольований і дуже безпечний етап лікування.
Для здорової людини під час планової операції сучасна анестезія є дуже безпечною. Ризик не можна визначити лише за фактом використання наркозу. Він залежить від стану здоров'я, віку, виду операції та інших чинників.
Таке випадкове усвідомлення можливе, але воно дуже рідкісне. За даними Royal College of Anaesthetists, воно трапляється приблизно у 5 із 100 000 пацієнтів.
Під час правильно проведеної загальної анестезії пацієнт перебуває без свідомості та не відчуває болю. Анестезіолог постійно контролює стан людини і коригує анестезію за потреби.
Нудота та блювання належать до відомих побічних ефектів загальної анестезії. Їхня ймовірність залежить від індивідуальних факторів і виду операції. Якщо в минулому після анестезії у вас була сильна нудота, обов'язково повідомте про це анестезіолога до операції.
Попередню реакцію потрібно детально обговорити з анестезіологом. Важливо встановити, що саме відбулося: алергічна реакція, нудота, падіння тиску, проблеми з диханням, тривале пробудження чи інша ситуація. Від цього залежатиме подальший план анестезії.
Після анестезії можливі тимчасова сонливість або сплутаність свідомості, але зазвичай це минає швидко.
Ні. Правильніше розглядати анестезію та операцію як єдиний процес, який потребує підготовки та контролю. Безпека залежить від стану пацієнта, обсягу операції, підготовки медичної команди, обладнання та постійного спостереження.
Обговорити це з анестезіологом не лише можна, а й потрібно, якщо вас щось турбує. Але остаточний вибір залежить від того, яку операцію потрібно виконати, стану здоров'я, можливих ризиків і того, чи є альтернативний метод безпечним та доцільним у конкретній ситуації.
Так, перед загальною анестезією діють правила щодо прийому їжі та рідини. Їхня мета пов'язана з безпекою під час анестезії. Конкретні вимоги залежать від операції та медичного закладу, тому потрібно дотримуватися саме тих рекомендацій, які ви отримали від своєї медичної команди.
Пластичний хірург
Україна, м. Київ, вул. Щекавицька, 9а
(Клініка "Nove Tilo")


