Зона «галіфе»: як із нею боролися раніше і як це роблять зараз

Із «галіфе» доводиться боротися як повним, так і доволі худорлявим жінкам, адже ця схильність до жирових відкладень передається генетично. Зазвичай жінки спочатку намагаються усунути проблемну зону за допомогою фізичних вправ і дієт. Однак дуже часто втрата ваги не допомагає зменшити «галіфе». Справа в тому, що у зовнішній частині стегон і сідниць є глибокі субфасціальні жирові відкладення, які містяться також у зоні живота й підборіддя. Для них характерний особливий тканинний метаболізм, а об’єм і розташування цих жирових шарів закладається генетично і визначає індивідуальні особливості фігури. Лікарі довгий час намагалися знайти рішення проблеми. Як «галіфе» видаляли раніше і як це роблять зараз?

Видалення зони «галіфе» у 20 столітті

Ліпосакцію розробив Ів Жерар Іллуз наприкінці 1970-х. До цього декілька хірургів пропонували різні інвазивні способи видалення «галіфе». Найбільш розповсюдженим стало втручання Іво Пітангі: підшкірний жир усувався з центру сідничної складки, що переходить у пахову складку. Однак зона була великою, й операція призводила до виникнення довгого некрасивого шраму. Частина його приховувалась у природних складках тіла, але у видимій зоні стегна він був дуже помітний. Часто ці гіпертрофовані, зрощені та знебарвлені шрами взагалі виглядали потворно. Пластичним хірургам не вдавалося досягти симетричних результатів, а також нерідко виникали випадки рецидиву.

Хірург Шрудде у 1972 році намагався видалити підшкірний жир за допомогою гострої кюретки. Лікар Фішер у 1977 році використовував електричну кюретку і спеціальний пилосос, що всмоктував жирову тканину, яка розпалася. Кессельринг і Мейер (1972 рік) також використовували гостру кюретку і всмоктування. Проте ці два хірурги повністю відокремлювали частину жирового прошарку, що ставало причиною багатьох ускладнень: інфекцій, некрозу шкіри, утворення особливих ​​післяопераційних сером та збільшення зони «галіфе».

Революцією в усуненні проблемної зони на зовнішній частині стегон стало застосування Іллузом нового методу — переривчастого розсічення (або ж «тунелювання»), за допомогою тупих канюль. Це стало початком для успішної практики ліпосакції.

Як я видаляю зону «галіфе» 

Ліпосакція бічних зон стегон вимагає передопераційних контурних діаграм, які наносяться безпосередньо на шкіру пацієнта. Часто корекція зони «галіфе» відбувається разом із корекцією стегон, іноді проводять операцію і на сідницях. Однак у пацієнток, які страждають на ожиріння, одночасне лікування всіх 3 зон не виконують, оскільки це буде великим навантаженням на організм.

Під час операції я роблю кілька розрізів, через які ввожу мікроканюлі і видаляю глибокі жирові відкладення. Кількість розрізів на бічних зонах стегон визначається намаганням мінімізувати кількість і довжину рубців та максимізувати повноту результатів. Недостатня кількість надрізів може не дати бажаних результатів і підвищити травматизм процедури. Пацієнткам із темною пігментацією шкіри потрібна додаткова обережність: необхідно зменшити травмування шкіри навколо розрізів, а отже, ризик розвитку постзапальної гіперпігментації.

Спочатку я видаляю найглибший шар жиру з зони «галіфе». На початкових етапах ліпосакції канюлю вводжу через кілька розрізів, розташованих біля задньої межі периферичної контурної лінії зони «галіфе». Тримаючи канюлю в одній руці, я обережно захоплюю та піднімає жир іншою рукою, одночасно просуваючи мікроканюлю. Цей прийом дозволяє мені проводити ліпосакцію в найглибших площинах підшкірного жиру, мінімізуючи ризик пошкодження м’яза.

Чим далі я спрямовую канюлю, тим більше її доводиться згинати. Довгими канюлями важче контролювати процес, і дії можуть не бути достатньо точними. Тому після встановлення кількох поперечних тунелів по всій бічній зоні стегна канюлі можна направляти поздовжньо з вищою точністю.

Сучасна операція з усунення зони «галіфе» — це безпечна процедура, яку здійснюють під місцевою анестезією. Я проводжу детальні консультації для своїх пацієнток, щоби жінки знали, як буде проходити операція, від чого потрібно буде утриматися після неї та які ліки приймати, щоби період реабілітації пройшов швидко і майже непомітно. На щастя, часи неестетичних рубців давно в минулому.