Ідеальна форма сідниць: який метод обрати

Мода на привабливі сідниці певних форм надзвичайно зросла в останнє десятиліття через вплив соціальних мереж та деяких відомих у світі зірок. Однак ще до того, як стали популярні хірургічні операції, за останні півстоліття виконувалися різні процедури формування сідничних м'язів для виправлення деформацій і поліпшення пропорцій, усунення в'ялості або коригування розміру. Існує безліч процедур, які можна використовувати для поліпшення зовнішнього вигляду сідниць, включно з нехірургічними ін’єкціями, імплантатами, жировою тканиною, ексцизійною операцією, ліпосакцією або їх комбінацією. Розуміння фізіологічних особливостей пацієнта, його проблем і цілей допомагає пластичному хірургу сформулювати ідеальний план і вибрати найкращу методику, щоби дати пацієнту приємний результат. У цьому матеріалі я розповім про три основні пластичні операції для формування ідеальних сідниць: шкірну ексцизійну (або формальну) підтяжку сідниць, бразильську підтяжку сідниць (BBL) і сідничні імплантати.

Техніка ліпоскульптури для корекції сідниць

Іншими словами, це ліпосакція з пересадкою власного жиру, або ж бразильська підтяжка сідниць. Спочатку пластичний хірург визначає зони, з яких у пацієнта можна взяти жирову тканину: живіт, груди, бічна область грудної клітки, талія, стегна, спина, руки. Для досягнення найкращих естетичних результатів нижня частина спини, крижі, талія і стегна майже завжди піддаються ліпосакції, щоби звузити талію, підкреслити вигини і знизити співвідношення стегон/талії. Після проведення ліпосакції жир очищають, видаляють зайву рідину, обробляють розчином антибіотика і з'єднують із плазмою пацієнта безпосередньо перед ін'єкцією. Підготовлений матеріал вводять в сідниці пацієнта за допомогою канюлі для інфільтрації 4 мм.

Сідничні імплантати

Цей метод корекції сідниць також називається глютеопластикою й ефективний тоді, коли власної жирової тканини пацієнта недостатньо для збільшення сідниць, а зона стегон слабо виражена.

Спочатку хірург позначає області, де будуть здійснюватися надрізи і вводитися імплантати. Медійна протяжність імплантату становить приблизно 2 см латеральніше зовнішнього краю крижової кістки. Пацієнт перебуває під загальною анестезією, для профілактики тромбозу вен застосовуються ножні насоси і вводиться спеціальний препарат. Один вертикальний розріз завдовжки 6 см робиться по середній лінії крижової області у міжсідничній складці. Розріз проводиться через шкіру, підшкірну клітковину, продовжується до бічних меж крижової кістки і медіальної межі великої сідничної кістки. Потім здійснюється розріз 4-6 см внутрішньом'язово і створюється кишеня імплантату. Це виконується з обох сторін. Імплантати вводяться в кишеню через невеликі розрізи за допомогою пластикової воронки і розміщуються під великими сідничними м'язами. Положення імплантатів перевіряється пальпацією, а естетика збільшення оцінюється під різними кутами.

Техніка формальної підтяжки сідниць

Цей метод корекції сідниць часто проводиться у пацієнтів із масивною втратою ваги. Він використовується для усунення пошкоджень колагенових і еластичних волокон, які були сильно розтягнуті. Типова V-подібна фігура пацієнта, який сильно схуд, виникає через надлишок шкіри і її недостатню еластичність. Також часто здійснюється післяопераційна підтяжка сідниць для усунення в'ялості і птозу шкіри. Але процедуру також можна поєднувати з трансплантацією аутогенного жиру і/або сідничними імплантатами.

Першим кроком у цій техніці є виконання верхнього розрізу вздовж гребеня клубової кістки, коли пацієнт стоїть у вертикальному положенні. Потім виконується щипковий тест, щоби визначити, де буде позначено нижній розріз. Висічення зайвої шкіри і жиру виконується методом «крила чайки». Ліпосакція боків і стегон проводиться тільки коли це необхідно. Ще одним поширеним процедурним доповненням до формальної підтяжки є підтяжка задньої поверхні стегна.